Виробництво
Jul 09, 2019

Ми любимо шопінг в Італії. Ми неодинокі у цьому, правда, ж?)
Останніми роками я звернула увагу що магазини в Італії, які продають високоякісні вироби саме італійського виробництва (Moreschi, Boggi тощо) обов’язково оснащені телевізорами де показують фільми про виробництво їх продукції. Приділяється увага усім процесам: від ідеї – як вона народжується, що надихає на її народження і далі… як підбираються матеріали й прикладні, як конструктор розробляє лекала, а технолог продумує технологію збирання. Розкрій, пошив, перевірка якості на кожному етапі – і ось – красота упаковується та в брендованій машині відвозиться в магазин. Показують обладнання та програмні продукти, що використовується, спеціалістів на кожному етапі, їх дії, їх вміння, їх руки, в решті решт їх посмішки та слова… Мені це дуже подобається. Усвідомлюєш, що виріб наповнений енергією кожного причетного, він викоханий, він під постійним контролем спеціалістів та оточений їх увагою.


Ми так же підходимо до створення наших виробів, то плануємо також зробити аналогічний фільм про наше виробництво щоб поділитися з вами цією енергією творчості. А поки фільм в планах – трохи розкажу про те, як у нас все відбувається.
Ми усі хочемо відчувати себе особливими, хочемо не бути сірою масою, що використовує однакові речі. Хочемо щоб те, чим ми користуємося було наповнено позитивною енергією. А масмаркет знеособлює це. Занурившись в наш бізнес зрозуміла, що це відбувається через абсолютну формалізацію та автоматизацію усіх процесів, передачу багатьох функцій стороннім підрядникам, які не можуть її наповнити вашою енергією. Тому ми і зосередилися на пошитті невеличких партій самостійно під нашим невсипущим контролем.


Отже.. Безумовно все починається з ідеї. Загальна ідея самого бізнесу створювати костюми, які хочеться одягати в офіс і, одночасно, додавши певні аксесуари чи взуття – можна одягнути і в театр, і в ресторан, і на важливу зустріч за межами роботи. Костюми, які прикрашають власницю, але не затьмарюють її. Вироби красиві, якісні та зручні.
Безумовно заявити таке це тільки початок. Далі — ідея кожного виробу. Цей процес є безперервний. Однак раз на квартал ми збираємо докупи все, що подобається, все, що в голові нафантазувалося та формуємо сезону колекцію. Не раз чуємо: «А де ви берете ідеї»? Думаю як і більшість – зі світового інформаційного поля до якого ми усі підключені. Нам усім доступні красоти природи, інтернет, журнали, фільми. Врешті-решт — пані, яка сиділа за сусіднім столиком в ресторані й комірець її блузки навіяв силует спідниці, яка була б доречною до цієї блузки. Просто є люди які бачать таке, а є ті, що залишаються байдужими. Ми, схоже, серед тих, хто звертає на це увагу.


На формування сезонної колекції впливає, безумовно, можливість забезпечити її необхідними матеріалами. А це дуже непросто. Часто-густо буває так, що ми придумуємо виріб під тканину, яка нам сподобалася. Поки що ми не можемо напряму на текстильні фабрики замовляти виготовлення під нас тканин з певними характеристиками, кольорами та малюнками, тому користуємося наявними. І це обмежує політ нашої фантазії, однак розвиває наші інші здібності.
Колекція, як правило, складається з декількох костюмів: жакет-спідниця, жакет-брюки, жакет-плаття, з 3-4 суконь, декількох варіантів брюк, спідниць, жилетів та блузок під них. Намагаємося, щоб більшість з них могли компонуватися один з одним та з іншими нашими виробами. Безумовно, враховуємо кольорову гаму виробів. Гармонія кольорів – наше все). Однак, іноді, ну дуууже потрібно червоне плаття і воно є соло в кольорах нашої колекції, але дуже красивим.)


Коли така підготовча, багато в чому творча, робота проведена — конструктор отримує план розробки моделей і відкриває новий сезон в експериментальному цеху. Наш конструктор йде в ногу з часом і вже не креслить лекала виробів за допомогою лінійки та олівця на папері, а працює в САПР «Julivi». Безумовно створені в програмі лекала потребують творчого підходу і лінія, яку хотілося б не раз проводиться олівцем, але потім все ж таки оцифровується і вже усі лекала підлягають градації по розмірах та ростах. Ми, схоже, єдина невелика компанія в Україні, яка шиє не тільки в розмірах, але й в ростах, що надзвичайно важливо. Ми ж різні не тільки в ширину, але й у висоту). Робота в програмі дозволяє забезпечити точність лекал, спряженість деталей до міліметрів, що практично неможливо при їх ручній розробці.


Створення перших лекал – це як побудувати тільки стіни будинку – лише невелика частина роботи конструктора. Далі починається його взаємодія з технологом та кравцем експериментального цеху. Технологій обробки немало. І саме технолог експериментального цеху визначає як ми будемо зшивати наш виріб. Задача має багато варіантів рішення, а знайти треба оптимальний – щоб вишукано, але й доступно для повторення швачками в цеху. Оскільки ми використовуємо для наших виробів якісні тканини (читай дорогі), то перший варіант ми завжди шиємо з макетної, недорогої тканини, що по характеристиках подібна до основної тканини. Пошиттям згідно з розробленими лекалами й продуманою технологією займається кравець (швачка-лаборант). Примірка макету показує чи взагалі ідея такого виробу варта того, щоб бути втіленою, виявляє певні неточності чи особливості. Якщо сподобалося – починається процес пошиву еталону вже з задуманої тканини. Обговорюється кожна деталь, кожний вузол, в технологічній послідовності прописується кожна операція максимально зрозуміла працівникам цеху. Особлива увага – прасувальникам. Тканина – вона жива і залежно від температури праски (пресу), правильності витримки та направлення руху може по різному себе вести. Знання технолога експериментального цеху, який встановлює такі дії, і майстерність прасувальниць можуть або творити чудеса, або псувати виріб.


Експериментальний цех шиє два еталони – найбільший і найменший розмір, щоб перевірити правильність градації по розмірах і ростах. І тільки злагоджена робота учасників дає позитивний результат. Та ось довгоочікуване для згаданих працівників: «Добре, пускаємо на розкладку») І починається новий процес, який у нас також проходить в програмному продукті – розкладка лекал.


Спеціаліст – розкладник лекал – залежно від замовлення за кількістю розмірів та зростів — проводить розкладку усіх необхідних лекал, працюючи в тому ж програмному продукті. Програма дозволяє врахувати й усадку матеріалів, і рапорт малюнку, клітинки, смужки, і ширину тканини, і, у разі наявності – обійти частини браку на тканині. Все це видно на екрані, тому набагато простіше все перерозкладати, ніж «наживо» на п’ятиметровому столі. Відповідно така продумана розкладка набагато якісніша та дозволяє оптимально використовувати матеріали. Розкладник в програмі розкладає лекала усіх тканин та прикладних, що підлягають крою: тканина верху, підклад, клеєві (дублеринфлізелін тощо) та друкує їх на плотері — такий довжелезний принтер на 1, 7 метра.
І тут ми переходимо до виробництва – того, що дозволяє реалізувати усе задумане.


Перші та надзвичайно важливі у цьому процесі – розкрійники – спеціалісти які настилають тканини, покривають його надрукованими на плотері розкладками, закріпляють та починають за допомогою спеціальних ножів кроїти. Робота непроста, а враховуючи, що ми спеціалізуємося на витончених, делікатних лініях, жіночих і ніколи не прямими – праця яка вимагає вмінь, терпіння, стійкості. Це робота весь день на ногах в напівзігнутому стані. Після розкрою кожне лекало, має бути позначено спеціальною наклейкою, на який вказано код виробу, розмір, назва деталі. Все має бути дуже чітко і дуже уважно, щоб не переплутати розміри, рости, відтінки та напрями пришивання.
Наступний крок – збірка усіх деталей. Тут вже проглядається контури майбутнього виробу. Організація цього процесу – поопераційна.


Технолог цеху попередньо продумує усю логістику пошива, виходячи із розробленої технологом експериментального цеху послідовності та затвердженої директором, враховуючи навички кожного з учасників процесу. Виробництво у нас не велике, тому кожний працівник виконує не одну операцію (скажемо: «стачати бічні зрізи виробу»,), а відповідні вузли: прорізні кишені, виточки, вточування блискавок тощо). Ну і, як я вже писала, надважливий блок роботи – прасування після кожної операції сточування та кінцеве ВТО (волого теплова обробка).


І ось кінцевий етап – виріб попадає до контролера, який перевіряє чи відповідає виріб пошитому розміру, вкотре перевіряє якість зробленого, одягає пакет та закріплює інформацію щодо розміру. Все… виріб готовий розпочати мандрівку до своєї хазяйки, яка знайде його або в магазині, або на сайті).
Коли проїжджає машина, щоб відвезти наші вироби в магазин – я з ними прощаюся як з дорогими серцю людьми). В кожен з них вкладена моя душа, моє бачення прекрасного, моє бажання висвітлити красоту світу та тої пані, яка буде носити цей ідеальний костюм. Загадую бажання –«Нехай вони полюблять один одного»).

Додати коментар